Здоров’язберігаючі технології в роботі вчителя початкових класів (з досвіду роботи)

Найдорожчим скарбом, яким наділила природа людину, є життя, і залежить воно від нашого здоров’я.

У статті викладено результати дослідження основних джерел, пов’язаних із збереженням і зміцненням здоров’я дітей та учнівської молоді. Аналіз наукової літератури засвідчив, що питанню збереження здоров’я дітей велику увагу у різні часи приділяли визначні педагоги В.О.Сухомлинський, Я.А.Коменський, Й.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко. А серед сучасників цій проблемі приділяють увагу О.Ващенко, Н.Смірнов, С.Свириденко. У Конституції України  наголошується  на необхідності збереження та зміцнення здоров’я дитини.

Не стоїть і осторонь і загальноосвітня школа-інтернат №9 у цьому напрямку, адже це – школа із посиленою спортивною підготовкою, яка вимагає від дітей хорошого здоров’я.

Досвід розглядається як система, спрямована на здійснення здоров’язбереження , котра є процесом і продуктом накопичення, упорядкування  та систематизації результатів спортивно-оздоровчого напрямку. Організація цієї системи є її структурно-функціональною характеристикою.

У статті здійснено аналіз дослідження, за результатами якого висота організованості розглядається як взаємне доповнення функцій елементів здоров’язберігаючих технологій у взаємозв’язках внутрішньої та зовнішньої структури, а ступінь організованості – як генералізація функцій елементів внутрішньої структури у зовнішній.

Найдорожчим скарбом, який дає людині природа від народження, є здоров'я. Це незрівнянне багатство, яке необхідно берегти і примножувати. А той, хто не береже його з дитинства, залишається без майбутнього.

Тому здоров’я дітей — одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, вчителів, суспільства в цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім держави, є збереження і зміцнення здоров’я дітей та учнівської молоді.

 Зараз увага до питання здоров'я школярів суттєво зросла.  Турботу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей; різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління; зростання числа учнів, що мають декілька хвороб; зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності; пасивність, негативне ставлення до навчання.

У Конституції України, Законі України «Про охорону дитинства», інших урядових документах наголошується на необхідності збереження та зміцнення здоров’я підростаючого покоління. Тому одним із пріоритетних завдань сучасної школи є організація навчально-виховного процесу, спрямованого на розкриття потенційних можливостей та природних задатків дітей, зміцнення усіх складових здоров’я.

Питанню збереження здоров’я дітей велику увагу у різні часи приділяли видатні педагоги.

В.О.Сухомлинський в кількох своїх статтях підкреслював: «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.»

 У роботі «Закони добре організованої школи» Я. Коменський указував на санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання класів, кабінетів, школи, що сприяє збереженню здоров'я школярів. Він звертав увагу на необхідність створення під час навчання дітей у школі позитивної навчальної мотивації.

Й. Песталоцці наголошував на необхідності врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів та їхніх здібностей. Засобами збереження і зміцнення здоров'я своїх вихованців Й.Г.Песталоцці вважав фізичні вправи, оздоровчі ігри та загартовування.

Одним із цікавих напрацювань К.Д.Ушинського є поради педагога щодо зна­чення формування корисних для здоров'я зви­чок поведінки. На його думку, гарною звич­кою є, наприклад, дотримання особистої гігієни, виконання ранкової гімнастики, дотриман­ня режиму дня і відпочинку та багато іншого, що є «моральним капіталом», а погана звичка-це «моральна невиплачена позика», яка пара­лізує найкращі людські починання і може до­вести до морального банкрутства.

Стратегічними напрямами оз­доровлення вихованців Макаренка були визначені: санітарно-гігієнічна просвіта, профілактика шкідливих звичок, основних соматичних захворювань, формування навичок особистої гігієни і здорової життєдіяльності. Важливою ознакою здорового способу життя А.С.Мака­ренко вважав оптимізм, виховання культури емоцій.

Сучасні ж дослідження присвячені  формуванню здоров’язбережування учнів. До них зверталися О.Ващенко, Н.Смірнов, С.Свириденко.

Велику увагу проблемі збереження та зміцнення здоров’я приділяють і в нашому закладі. Особливе ставлення до неї мають вчителі початкової ланки, адже саме вони закладають фундамент позитивного відношення до власного здоров’я у молодших школярів.

Враховуючи вищезазначене, я розробила власну систему здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі.

1.                     Організація навчально-виховного середовища

Одним із першочергових завдань є створення комфортного середовища перебування учня у приміщенні класу. Для цього були враховані санітарно-гігієнічні вимоги: колір стін класу – світло-зелений, стелі – білий. У класній кімнаті створений сприятливий мікроклімат: оптимальне освітлення, температурний режим, регулярне провітрювання, дотримання правил гігієни та питного режиму. На стелю класу нанесено зображення зорового тренажеру В.Ф.Базарного. Використання на перервах та під час фізкультпауз масажних килимків (створених руками батьків), які активізують рефлекторні зони стопи, профілактично впливають на плоскостопість, покращують поставу та зміцнюють імунну систему. Також для формування правильної постави, профілактики її порушень учні періодично впродовж дня на тім’яній частині голови утримують соляні мішечки. За їх допомогою діти самостійно контролюють правильність положення свого хребта.

2.                     Використання різних видів гімнастики

Впродовж дня на різних уроках пропоную дітям виконувати вправи дихальної гімнастики, що очищує органи дихання, покращує їх роботу, є профілактикою респіраторних захворювань. Артикуляційна та звукова гімнастика поліпшує настрій та емоційний стан дітей, зміцнює органи мовлення, формує навички правильної звуковимови. Гімнастика для очей є невід’ємною частиною більшості уроків, особливо уроків  читання. Вона сприяє розслабленню м’язів ока,  відпочинку очей, зняттю втоми та напруги, а також є профілактикою захворювань зору. Зорову гімнастику найчастіше виконую на зоровому тренажері В.Ф.Базарного, що нанесений на стелю класу. Рух по траєкторії тренажеру вказую лазерною указкою. Пальчикова гімнастика допомагає зняти втому кисті руки під час письма, розвинути дрібну моторику, укріпити м’язову систему, зняти напругу, сприяє розвитку мовлення молодших школярів.

3.                     Застосування різни видів терапії

Для фізичного та психічного оздоровлення дітей використовую кольоротерапію (кольорові кружечки, що знаходяться над дошкою, ілюстрації, пейзажі). Для зняття зорової втоми діти споглядають зображення, де переважають зелений та блакитний кольори, для заспокоєння – рожевий, для концентрації уваги – червоний. Кольоротерапію поєдную з музикотерапією. Під час слухання музики учні уявляють картини, обирають картки з тим кольором, у який би хотілося «зафарбувати» прослухане. Музикотерапія має величезний оздоровчий вплив на дітей, тому широко застосовую музичний супровід опрацювання творів на уроках читання, виконання практичної роботи на уроках образотворчого мистецтва . Перевагу надаю класичній музиці, яка знімає стреси і напруження, тонізує і підтримує рівень працездатності, збуджує або розслаблює. Релаксаційні паузи використовую на тих етапах уроку, які потребують підвищеної концентрації уваги та напруги. Вони заспокоюють нервову систему дитини, позитивно впливають на її емоції, а також розвивають уяву та фантазію учнів.

Важливу роль у житті молодшого школяра відіграють ігри, які мають  великий дидактичний вплив на дитину: логічні завдання, вправи на розвиток уяви, пам’яті, уваги, ігри на кмітливість тощо. Ігрова терапія сприяє їхньому всебічному гармонійному розвитку, допомагає у цікавій невимушеній формі виробити необхідні в житті корисні навички і вміння, сформувати ключові та предметні компетентності.

Всі діти (і молодші школярі не виняток)  люблять посміятися. Сміх робить дитину щасливою, лікує від стресу чи образи. Тому використання сміхотерапії дозволяє зняти напругу, страхи і переживання учнів. Хвилинки сміху на уроках та позаурочний час стимулюють роботу серцевого м’язу, збагачують організм киснем, очищають верхні дихальні шляхи, позитивно впливають на стан імунітету.

З метою підвищення бадьорості та працездатності проводимо точковий самомасаж біологічно активних зон організму. Діти вправно масажують ділянки вух, носа, голови, очей, а ще пальчиків рук та лікті.

4.                     Використання інноваційних форм та методів навчально-виховної роботи

«Мікрофон», «Мозковий штурм», «Робота в парах», «Робота в групах», «Коло ідей», «Акваріум», «Незакінчені речення», «Асоціативний кущ» - різні інтерактивні форми та методи, що використовую в практиці. Вони впливають на підвищення ефективності уроку, активізацію пізнавальної діяльності, зняття напруги, емоційного впливу на учнів, оздоровлення психологічного клімату, створення доброзичливої атмосфери. Учні стають рівноправними партнерами на уроці, вчаться продукувати ідеї, аргументувати свою думку, толерантно сперечатися, доводити, співпрацювати.

Навчальний день починаємо з привітання «Подаруй посмішку». Діти натурально і штучно підвищують настрій, підбадьорюють один одного, емоційно впливають на чуттєву сферу для поліпшення настрою та утриманню його протягом дня.

Під час уроків та виховних заходів використовую мультимедійні презентації, які, поєднуючи в собі високоякісне зображення, звук і динаміку, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності, вихованню естетичних смаків та емоційному задоволенню.

Залучення дітей до проектної діяльності дає можливість розкрити їм свої таланти, самостійно та за допомогою батьків знаходити інформацію, використовуючи різні джерела, формувати навички емоційно-вольової сфери, осмислювати свої можливості та усвідомлювати власну значущість під час роботи у команді. Коли результати досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, в учнів стає адекватною самооцінка, розвиваються комунікативні навички, створюється атмосфера порозуміння і доброзичливості, що у свою чергу сприяє зміцненню психічного здоров’я дітей.

Задля подолання спаду активності школярів, підвищення активності та творчості , покращення настрою та задоволення , а також для відновлення енергії у класі, створення позитивної психологічної атмосфери використовую вправи-енергізатори «Зернятко», «Морозиво», «Добра тварина», «Подарунок».

Цілеспрямоване та систематичне впровадження комплексу здоров’язбережувальних технологій має позитивний вплив на формування особистості, компетентної у питанні збереження і зміцнення власного здоров’я і здоров’я оточуючих.

Переконана, жоден лікар не зробить для людини того, що вона може і повинна зробити для себе сама – забезпечити оптимальні умови для формування та збереження власного здоров’я,  а справа педагога – зародити та виплекати в дитині прагнення до цього.